Мета:
Розширити і поглибити знання дітей про звичаї та обряди українського народу,
виховати любов до народних традицій. Познайомити дітей зі стравами української
національної кухні, з традиціями пов’язаними із готуванням страв.
Виховувати повагу
до людської праці, бажання самим допомагати дорослим. Відроджувати звичаї та
обряди нашого народу.
Обладнання: українські національні страви, борщ, пампушки, гарбузова каша, сирники,
сало, аркуш паперу, гуаш червоного, зеленого кольору, тісто, начинка для
вареників (картопля).
Хід заняття
1. Слово
вихователя.
Доброго
ранку говоримо ми зазвичай,
Доброго
ранку всім зичиш
Щастя,
здоров’я вам кожної днини,
Миру
та злагоди вашій родині.
На
всіх гостей привітно ми поглянем,
І по
українському звичаю запросимо до чаю,
Чи
будемо пити чай я не знаю,
Але
я твердо, твердо знаю
Не
будуть гості сумувати
Час
запрошувати вже хлопчиків і дівчаток.
Діти:
Гей дівчата!
Гей
хлоп’ята!
І дорослі
і малі!
Всіх
вітаєм всіх гостей
І гукаєм
дітворі!
Ідіть,
біжіть, спішіть
Поспішають
всі, всі, всі.
Всі
хто любить рідний край.
Гей, до нас всі завітай.
Вихователь.
Діти, а з якого краю ви завітали?
Діти:
-
Я
з того краю, де ростуть смереки!
-
Я
з того краю, де живуть лелеки!
-
Я з
того краю, де сопілка грає!
-
Я
з того краю, де журби немає.
-
Я з
того краю, де росте калина.
Вихователь: Край
коханий зветься Україна!
Вихователь: Наші
Українці дуже талановита нація, ми полюбляємо в танцювати, і співати: зараз ми
з вами послухаємо українську народну пісню (грає пісня «Ой є в лузі калина»).
-
Діти,
про що ця пісня?
Діти: Про калину!
Вихователь: У
народі вважається, що калина приносить у дім достаток, благополуччя. Але не
тільки калина шанується в Україні. Без верби і калину, як кажуть, нема України.
Тож давайте і ми намалюємо собі калину, щоб був в нас і достаток, і благополуччя.
-
Напевне
час малята свій край в стравах прославляти.
-
Погляньте,
будь ласка, ось на стіл. Що це?
Діти: Гостинці,
українські національні страви.
Вихователь: Подивіться
як їх багато. Дітки, а як ви вважаєте, яка страва займає найперше місце?
Діти: Хліб!
Вихователь: Так, це
рум’яний хліб. Хліб звичайно дуже шанували, поважних гостей зустрічали з хлібом
і сіллю, ніяке свято без хліба не обходилося. До нього треба ставитися дуже,
дуже бережно. Вважається за гріх, якщо ти не підіймеш хліб, коди він впаде на
землю. Гратися з хлібом ні в якому разі не можна. А чи знаєте ви прислів’я про
хліб?
Діти:
-
Хліб
усьому голова
-
Без
солі та хліба немає обіда
-
Якщо
в травні дощ надворі, то у жовтні хліб в коморі.
Вихователь: Але не
тільки хлібом єдиним живе людина. Багато чого вирощували люди в саду та на
городі. З цих продуктів готували різні страви.
На городі урожай –
Що хочеш, те
збирай!
Огірки і помідори,
І морквицю і салат,
Цибулини і перчини,
І капусти цілий
ряд.
А в саду поспіли
сливи,
Яблука і груші.
Ой, які ж вони
красиві –
Пошукаймо дружно!
-
Діти,
що можна приготувати із цих овочів і фруктів.
Діти: Борщ!
Вихователь: Так,
борщ – найулюбленіша страва українських людей. Такого борщу немає ніде в світі!
Дидактична гра «Приготуй
борщ та компот».
-
А
це що за страва?
Діти: Пампушки!
Вихователь: Так. Це
пампушки. Вони печуться з дріжджового тіста і заправляються чим? Ось понюхайте.
Чим вони пахнуть?
Діти: Часничком.
Вихователь: А з
борщем і пампушками смакує ще така страва як сало. В ньому наша сила, міць і
розум. А ось ще в нас є така смачна, слодка страва як сирники. З чим ви
полюбляєте їх їсти?
Діти: Зі сметаною!
Вихователь: А якої
форми наші сирники?
Давайте ми також
зробимо коло.
Фізкультхвилинка «Облітав журавель»
Облітав журавель
Сто морів, сто
земель
Облітав. Обходив,
Крила довгі
натрудив.
Ми спитали в
журавля
Де найкращая земля?
Журавель відповів:
«Краще рідної нема».
-
Молодці,
сідайте . А для вас яка країна є рідною? Україна. А скажіть, яку страву матуся
готує вам з молочком і без.
Діти: Кашка.
Вихователь:
Правильно, але каша теж буває різною. Якщо з рису, то яка це каша?
Діти: Рисова!
Вихователь: А з
гречки? З пшеничної крупи? З гарбуза?
Діти: Гречана,
пшенична, гарбузова.
Вихователь: Це
також українська національна страва. Діти, ми про багато страв сьогодні
говорили, а про одну забули, давайте спробуємо відгадати про яку.
Місили, місили
Ліпили, ліпили
А тоді – хап
Та в окріп!
А в же наостанку
В масло та сметанку
Хто зуміє
відгадати,
Того будемо
частувати!
Діти: Вареники!
Вихователь: Так, це
вареники. Вареники – дуже смачна і популярна страва на Україні, а ви з чим
полюбляєте вареники?
Діти називають свої
варіанти улюблених вареників.
(Діти та вихователь
підходять до столу).
Вихователь:
сьогодні ми спробуємо самі ліпити вареники. Давайте пригадаємо, яку форму мають
вареники?
Діти: Півкруг.
Вихователь: Але для
початку нам треба зробити круг і в цьому нам допоможе чашечка. Потім на середину
кладемо начинку, складаємо вареник навпіл, отримуємо півкруг, правою ручкою
притискаємо тісто по краю, щоб не випала начинка. Зрозуміли?
(Діти працюють).
Вихователь: Давайте
тепер віднесемо наші варенички поварам, щоб вони їх зварили.
Українці з
давніх-давен славляться своєю гостинністю, а українські господині відомі своїми
кухарськими здібностями. Українська національна кухня з давніх часів
відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями.
Народна кухня – це така
ж культурна спадщина як мова, література, мистецтво, це національний здобуток,
яким можна пишатися, який не слід забувати.
Ось і приготували
ми сьогодні вареники, які зараз ми з вами покуштуємо і пригостимо наших гостей.
Як у нас на
Україні,
Вареники варять
нині
Вареники пишно лиці,
Із херсонської
пшениці.
Вас чекають у
макітрі
Вареники дуже
ситні.
-
Пригощайтеся,
будь ласка!
(Підготувала вихователь І категорії Щербина Наталя Анатоліївна).
Дякую за таке чудове заняття! Взяла для себе багато цікавого і корисного. Успіхів і натхнення!
ВідповістиВидалити